ЗІ СВЯТОМ СВЯТОГО МИКОЛАЯ!

День Святого Миколая — свято з особливим шармом. За легендою, Миколай був покровителем не тільки дітей, а й мандрівників. Православна гілка християнства дане свято відзначає 19 грудня, а в католицька трохи раніше — 6 грудня (католики всі свята з постійними датами святкують на 13 днів раніше, враховуючи різницю між юліанським і григоріанським календарем).

 

Хто він — загадковий охоронець вогнища святкового настрою

Мало кому відомо, що в цьому святі прихована історія життя людини, яка жила у другій половині третього сторіччя. Він прославився своєю добротою, чуйністю і допомогою нужденним. Миколай, за переказами, був народжений в місті Патари, в Лікії. Його батьки були правовірними людьми. Хлопчик з ранніх років виділявся серед інших особливою любов'ю і чуйністю, співчуттям до оточуючих, завжди допомагав бідним, роздавав убогим монети, залишаючи у своїх руках тільки необхідне. За добродушність і милосердя Миколая отримав велику подяку і шану від людей і був піднесений до рангу святих.

 

За легендами, опису Санта Клауса і Святого Миколая в багато чому збігаються. Можливо, не випадково обидва ці персонажа приносять подарунки на Католицьке Різдво і День Святого Миколая, які знаходяться в короткому часовому інтервалі. Чудеса іноді не вимагають обґрунтувань, в них просто потрібно вірити.

 

Де подорожував сам чудотворець

В оповіді про святителя Миколая говориться, що він відвідав Єрусалим, а також побував у всіх святих куточках планети, поклоняючись і промовляючи молитви. В кінці свого шляху, прийшовши в старовинне місто, святий подякував Богові. Є легенда, що Божий угодникпобажав колись вночі вимовити молитву в соборі, коли обходив святі куточки Палестини, підійшов близько до закритих дверей, а вони самі відчинилися, щоб Обранець Господа зміг увійти в собор. По поверненні в Лікію, Миколай бажав покинути світ, пішовши на небеса, але Всевишній повідомив про інший кінець, який його чекав: "Миколай, не тут та нива, на якій ти повинен принести плід, який я очікую від тебе. Іди звідси і йди в світ, до народу, щоб прославилося в тобі моє ім'я!". Святий прислухався до слів. Помер св. Микола набагато пізніше і залишив після себе прекрасні спогади і велику вдячність всіх тих, кому він допоміг.

 

Традиції і прикмети

 

• Батьки в ніч напередодні торжества кладуть презенти  в дитячі шкарпеточки або взуття. Найчастіше це солодощі, цукерки, шоколад. Кажуть, що подарунки отримують добрі та слухняні дітки, а тим, хто погано поводився, покладаються лише камені або різочку (прутик). Проте маленькі хлопчики і дівчатка в очікуванні чарівного свята і подарунків не вередують і поводяться гідно, намагаючись сподобається Святому Миколаю.

• Існує також загадкове повір'я: якщо в переддень чарівного свята загадати заповітне бажання, то Святий Миколай його обов'язково виконає. Діти, які вже вміють писати, в листах просять покровителя виконати свої мрії. Саме доброта і віра в чудеса здатна зберігати все найдорожче в людських серцях.

• Вважається, що свято Миколая — останній день у році, коли можна розрахуватися з боргами. Сам він — Божий угодник — мав багатства, але регулярно ділився з нужденними.

• Традиційно Святий Миколай є головним заступником рибалок і моряків, вони згадують його під час плавань, просять щедрого улову і гарної погоди.

 

З ким приходить святий Миколай?

В деяких країнах вважають, що до дітвори Святий Миколай приходить не один, а з супроводжуючим почтом. В його числі:

• двоє янголят — вони повинні інформувати покровителя про слухняних малюків.

• двоє чортиків, які повідомлять св. Миколаю про всі витівки малечі.

 

Добро непереможне!

 

Ну і звичайно, перемогу в свято Миколая Чудотворця завжди здобуває добро: кожна дитина (велика чи маленька) отримає свій довгоочікуваний подарунок. Це добре і очікуване дітворою свято вчить милосердю, щедрості і любові до оточуючих людей. Чудесну традицію передають з покоління в покоління, а вона прищеплює головні цінності нашим дітям.

Українські традиції у святковий день

Як ми вже згадували, найбільше цього свята чекає українська дітвора. У своїй уяві хлопчики та дівчатка, здебільшого, малюють таку картину: сивобородий чоловік із величезним мішком, в якому безліч подарунків, спускається з небес і у супроводі своїх помічників – ангелика та чортика, непомітно підкладає під подушку коробки з дарунками або прутики. Те чи інше він кладе тоді, коли начебто одержує вказівку від янгола, який переконує, що впродовж року дитина була слухняна, чи від чортика, який згадує, у чому малеча прогрішилась.

Проте у давнину свята Миколая чекали і дорослі. Традиційно у цей день вони сходилися варити пиво та веселилися. А після гулянь запрягали в сани найкращих коней і каталися навколо села. Мовляв, так хотіли знати, наскільки слизький сніг випав цього року. На звичай триденних святок натрапляємо на Харківщині. Там у цей час варили кутю та узвар, щоб у наступному році щедро вродили жито і плоди.

На Поділлі ж уважно стежили за тим, хто цього дня зайде у хату, нарікали його "полазником" і дуже тішилися, якщо ним виявилася людина з позитивною енергетикою. Якщо першим подвір’я перейде господар, то обов’язково має завітати до худоби з їжею. Прийшовши до хліва з їжею, він приповідає: "Дай, Боже, добрий день. Щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною".

Схоже робили і господарі Київщини. Домашню скотину вони кропили свяченою водою та зіллям, просили святого Миколая вберегти її, та й усю сім’ю загалом від напасти й лиха.

Важливим 19 грудня було і для дівчат, які готувалися стати під вінець. Вони знали, що засватати їх можуть перед Різдвом, тому заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг і прикраси, в яких мали зустрічати сватів, а також прибирали.

Як Миколая святкують за кордоном

Так само із нетерпінням подарунків від святого Миколая чекають і дітлахи з-за кордону. Щоправда, їх одержують швидше, ніж українські, майже на цілих два тижні, адже святкують цей день 6 грудня.

Така традиція, найімовірніше, походить із Німеччини, де батьки презентували своїм дітям новий одяг. А згодом почали робити це таємно, вночі, щоби малеча повірила в чудеса Божого угодника. Окрім нових штанців, светриків, шапочок чи курточок, діткам дарували ласощі, іграшки та шкільне приладдя. А от у голландський Роттердам святитель щороку припливає на човні з Іспанії, у місто він в’їжджає на коні, якого звати Амеріго, і тримає в руках єпископську палицю. Напередодні такого візиту дітвора акуратно розкладає перед вхідними дверима начищене взуття, щоби у день Миколая відшукати там солодощі. А біля них ще залишає гостинці для Амеріго: кілька морквинок і трішки сіна, щоби тваринка не зголодніла протягом ночі.

Григорій Квітка-Основ’яненко — основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.

Народився 29 листопада 1778р. у селі Основа біля Харкова. Здобув домашню освіту. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838). Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1837р. вийшла друга книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком». У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.

Квітка-Основ’яненко твори: 

Конотопська відьма (1833)

Салдацкий патрет (1833) 

Маруся (1834) 

Сватання на Гончарівці (1835)

 Шельменко-денщик (1835)

 Козир-дівка (1838)

 Ганнуся (1839) 

Бой-жінка (1840)

 роман «Пан Халявский» (1840)

 Сердешна Оксана (1841)

 нарис «Головатый» (1839)

 нарис «Украинцы» (1841)

 нарис «История театра в Харькове» (1841)

 “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”

Панас Мирний

9 листопада  відзначають День української писемності та мови, яке було встановлено Указом президента України Леонідом Кучмою  в 1997 році.  З нагоди цього свята  у Вовчоярівському НВК ( ЗНЗ-ДНЗ) пройшов захід       « Мово рідна, слово рідне…». Метою цього заходу є сприяння утвердженню державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання шанобливого ставлення до історії, культури і традицій українського народу.

 Вчителем української мови та літератури Козловою Л.М.  та учнями 1-9 класів була підготовлена літературно - музична композиція, де діти читали вірші , гуморески українських письменників про рідну мову.  Гурток вокального співу « Рідні наспіви» (керівник Письменна О.В.) виконав пісні  про красу української мови. Бібліотекарем школи, Чебуровою Л.І.,  була організована тематична виставка « Рідна мова-мова серця», на якій можна було познайомитися із творами видатних  українських письменників.

12 листопада 2017 року учні 4-5 класів НВК прийняли участь у районному етапі Конкурсу української мови імені Петра Яцика.

2017-2018 навчальний рік

Ключові зміни оновлених програм 5-9 класів з української мови, української літератури, зарубіжної літератури

Міністерством освіти затверджено 40 оновлених навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідний наказ підписаний міністром освіти і науки Лілією Гриневич. Також програмам наданий гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Пропонуємо ознайомитись з основними змінами, що були внесені до програм членами робочих груп.

Оновлення навчальних програм відбувається відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 № 462).

ЗМІНИ ДО ПРОГРАМ З ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ 

УКРАЇНСЬКА МОВА. 5-9 КЛАСИ

У результаті поетапної роботи, а також опрацювання і врахування пропозицій та зауважень, надісланих у процесі обговорення навчальної програми на платформу EdEra, внесено такі зміни:

1. Наскрізно впроваджено механізм реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української мови в контексті положень «Нової української школи», згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим 2011 р.

2. Розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету.

3. Відповідно до поставлених цілей навчання української мови і стратегій модернізації освіти в Україні конкретизовано завдання навчального предмета.

4. Спрощено формулювання тем мовної і мовленнєвої змістових ліній, зокрема мовленнєвознавчих понять.

5. Вилучено рубрики «Внутрішньопредметні зв’язки», «Міжпредметні зв’язки», «Культура мовлення» з метою уникнення дублювань.

6. У переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів виділено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники.

7. Унесено зміни до структури програми: мовну та мовленнєву змістові лінії синхронізовано: у мовленнєвій подано усні та письмові види роботи з використанням паралельно виучуваного на аспектних уроках теоретичного матеріалу.

8. Творчим роботам надано виразно практичного спрямування.

9. Крім обов’язкових видів творчих робіт, до програми включено рекомендовані,

право вибору яких надано вчителю, чим підкреслено важливість його ролі в організації освітнього процесу. Серед рекомендованих видів робіт учитель може обрати ті, які вважає найбільш корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень у відповідності до інтересів і потреб кожного класу. У такий спосіб утверджено свободу професійної діяльності педагога, створено умови для підвищення його професійної майстерності.

10. З метою розвантаження програми вилучено деякі види творчих робіт (відгук про відповідь товариша в 5 класі, повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі в 6 класі, переказ тексту наукового стилю та відповідь на уроці в науковому стилі в 5 класі, вибірковий переказ тексту наукового стилю в 6, 9 класах).

11. Додано як обов’язковий такий сучасний вид роботи, як есе (розмірковування в довільній формі).

12.Осучаснено перелік запропонованих до вивчення ділових паперів (вилучено автобіографію, протокол, витяг із протоколу; розписку в 7 класі замінено на звіт про виконану роботу, план роботи перенесено з 6-ого у 8 клас).

13.У мовній змістовій лінії перерозподілено навчальні години на повторення вивченого в попередніх класах (указано перед окремими розділами).

14. Змінено послідовність тем мовної змістової лінії в 5 класі для оптимізації їх відповідно до вікових особливостей учнів.

15. Замінено в 5 класі тему «Частини мови» на «Текст. Речення. Слово» в розділі «Повторення вивченого в початкових класах».

16.З програми 5 класу вилучено теми «Види речень за метою висловлення та інтонацією» (як вивчені в початковій школі), «Стилі мовлення».

17.Перенесено тему «Правопис слів іншомовного походження» з 5 до 6 класу, розвантажено тему «Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків» у 5 класі з метою оптимізації та уникнення повторів.

18. Зазначений у навчальній програмі розподіл годин між розділами вирішено вважати орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також змінювати послідовність вивчення розділів.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. 5-9 КЛАСИ

Упроваджено компетентнісний підхід до навчання української літератури в контексті положень «Нової української школи» (2016) відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 №462).

1. Створено проект пояснювальної записки до програми: мету базової загальної освіти, роль української літератури у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються в процесі навчання й виховання; спрогнозовано портрет випускника основної школи.

2. Опрацьовано матеріали, що базуються на досвіді міжнародних проектів: «Практичні пропозиції щодо розвитку компетентностей для демократичного громадянства в Новій українській школі», «Керівні принципи освіти в галузі прав людини для системи середньої школи», «Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів», «Рекомендації щодо впровадження підходу, заснованого на правах людини, до загальної середньої освіти в Україні (соціогуманітарний цикл)», «Шкільний календар прав людини», програму курсу «Вчимося жити разом», матеріали проектів «Основи здоров’я» та «Фінансова грамотність», матеріали з медіаграмотності.

3. Запропонований «Новою українською школою» структурний компонент «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» укладено з урахуванням компетентнісного підходу до літературної освіти.

4. Задля осучаснення змістового компоненту програми, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційні рубрики «Мистецький контекст» (МК), у якій подано зразки різних видів мистецтв; «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), у якій запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із творами для текстуального вивчення (можна використовувати за рахунок резервних годин; на уроках позакласного читання, літератури рідного краю).

5. Здійснено частковий перерозподіл кількості годин на вивчення творів (зі збереженням структурних тематичних блоків чинної програми) (табл.1).

6. З урахуванням численних пропозицій у змісті програми запропоновано альтернативу під час вивчення тем, внесено корективи (табл. 2), що дозволило осучаснити корпус програмових текстів новими авторами.

7. Оновлено список додаткової літератури для читання.

8. Унормовано (відповідно до специфіки тем та вікових особливостей учнів) перелік понять із теорії літератури (додаток).

9. Спрощено й відкориговано анотації до літературних тем, запропонованих до вивчення (додаток).

10. Вилучено вивчення напам’ять: загадок, прислів’їв, приказок (5 клас), байку Л. Глібова «Щука» (6 клас), поезії Олега Ольжича / Олени Теліги (7 клас).