Виховна робота

Нормативні та інструктивно-методичні листи з питань виховної роботи

2.Указ президента України "Про заходи щодо поліпшення національно - патріотичного виховання дітей та молоді


Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки





Ведуча
Земля моя найкраща і єдина!
Я спів твій серденьком своїм ловлю.
Моя найкраща в світі Україна,
Я щиро й віддано тебе люблю!

Художній номер — музична композиція «Це моя земля».

Ведуча
Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов'я

Ведучий
І найдорожче — рідна мова,
Наснагу й силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
 Поки в нас рідна мова є.

Ведуча. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку — це тернистий шлях боротьби. Дуже багато жорстоких літ перебила наша рідна мова, мужньо витерпівши знущання, заборони. Якою ж була боротьба української мови за незалежність?

Звучить мелодія. На сцені учні. Кожен із учнів зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови.

1720 рік — указ Петра І про заборону книгодрукування українською

мовою.

1769 рік — видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та книг.

1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік — закрито українські недільні школи.
 1863 рік — указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік — указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік — закрито всі українські театри.

1908 рік — вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.

1914 рік — російський цар Микола II ліквідує українську пресу. 1938 рік — сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік— видано постанову про так зване посилення вивчення російської;мови у школах і поділ класів в українських школах на дві групи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою. 1989 рік — видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.

1991 рік — прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.

Ведуча
Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить.
Бринить-співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить.

Ведучий
Як довго ждали ми..
Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг.
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.

Ведуча
На ноги інша не сп'ялася,
А українська знов жива!
Нарешті стала, відбулася!
Говорить, думає, співа!

Художній номер — _______________________

                Молитва

 Гріховний світ вирує неспроста,
 Підступний Демон, що керує нами.
 Та піднімається нетлінно над віками
 Велична постать вічного Христа.
 О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,
 Бо ми блукаєм хащами ще й нині.
 Прости гріхи й провини безневинні,
 І до спасіння всіх нас приведи!
 О, Господи! Зціли нас всіх, зціли,
 Всели в серця неопалиму мрію,
 Щоб ми, пізнавши віру і надію,
 Жорстокий світ добром перемогли.
 Моя прекрасна українська мово.
 Найкраща пісня в стоголоссі трав.
 Кохане слово, наше рідне слово.
 Яке колись Шевченко покохав.
 Ти все знесла: насмішки і зневаги,
 Бездушну гру ворожих лжелюдей.
 Та, сповнена любові і відваги,
 З-за грат летіла птахом до людей!
 Ти наш вогонь на темнім полі битви.
 Невинна кров, пролита в боротьбі.
 Тебе вкладаєм тихо до молитви
 І за спасіння дякуєм тобі.

Ведуча. Повинна жити мова, яка стала піснею в далекі часи Івана Вишенського і Григорія Сковороди, яка пролунала на весь світ піснями «Наталки Полтавки» Івана Котляревського та гостротою Шевченкового вірша. Слово Тараса підхопили сини і дочки українського народу, збагатили та через випробування принесли в духовну скарбницю України.

Ведучий
«Ну що б, здавалося, слова?
 Слова та голос. Більш нічого.
 А серце б'ється, ожива, Як їх почує...»

Художній номер —вірш Шевченка

Ведуча. Ми пишаємося іменами наших українських письменників, серед яких Марко Вовчок, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус, Василь Симоненко. Вони своєю творчістю виборювали право на існування мови. Ведучий. Із сивої давнини, від Кирила і Мефодія, від Нестора Літописця впродовж багатьох років розвивалася, розросталася наша мова вглиб і вшир. Плекають, пестять ЇЇ поети і прозаїки.

Ведучий. А згадаймо український дотепний жарт! А сміх іскрометт ний! Українці сміялися з давніх-давен, сміялися споконвіку. Українці — це загальновідомо — творці і носії найтоншого гумору.

Ведуча. Отож, українці сміються відтоді, доки себе пам'ятають, бо гумор, сміх, веселість, дотепність є однією з найкращих національних рис. Час іде, мудра ріка веселих народних усмішок не мілішає, і талановитих гумористів не меншає. Адже і ми ростимо своїх власних.

 Художній номер «Гумореска».Павла Глазового.
                    
       Артист

Простий батько сина
 Вивчив на артиста.
 Мова в того сина
 Ідеально чиста.
 Як зі сцени скаже
 Українське слово,
 То аж дух займає —
 Просто пречудове!
 А в сім’ї артиста
 Діти й домочадці
 Чешуть по-російськи,
 Неначе ленінградці.
 Тож невчений батько
 Й запитав у сина:
 — Поясни, будь ласка,
 В чому тут причина?
 У театрі в тебе
 Українська мова,
 А у хаті в тебе —
 Нашого ні слова.
 Син великодушно
 Посміхнувсь до тата:
 — Ех, освіта в тебе,
 Батьку, низькувата.
 А тому, хто вчений,
 Істина відома,
 Що одне на службі,
 Зовсім інше — дома.
 Дома в мене мова —
 Засіб спілкування,
 А на службі мова —
 Засіб існування.
 Як же рідну мову
 Я забуду, тату,
 Як за неї маю
 Непогану плату? 
      

    Турок

Збирається мій знайомий
 В далеку мандрівку.
 Придбав собі в Туреччину
 На тиждень путівку.
 Голова тріщить у нього
 Від отих уроків...
 Костюм купив елегантний,
 Вчить турецьку мову.
 Уже знає, як звуть турки
 Свиню і корову,
 Як спитати по-турецьки,
 По чім у них шуби,
 Де купити мило й пасту,
 Яка чистить зуби.
 Він, до речі, в Україні
 Живе тридцять років.
 Ходить всюди, як хазяїн,
 Аж дверима гурка,
 Хоча мову українську
 Знає гірше турка.

Ведучий
А там калина над рікою
Віночки білі одягла.
Від сонця і тепла весною
Чудовим цвітом зацвіла.
Там солов'ї гніздечко звили
І ллється пісня чарівна.



Ведуча
Пісню люди підхопили,
Вложили душу у слова,
Любов'ю щедро напоїли,
І пісня, трепетна й жива,
Над рідним краєм полетіла 
Високо, в сині небеса.
 І щиро всіх теплом зігріла її ліричність і краса!

Художній номер
Мова
Як парость виноградної лози
Плекайте мову.
Пильно й ненаситно
Політь бур’ян.
Чистіше від сльози.
Вона хай буде
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм життя.
Прислухайся, як океан співає,
Народ говорить
І любов, і гнів
У  тому гомоні морськім.
Немає мудріших, ніж народ, учителів!
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина!
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля.
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч в Грінченка і Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.


Ведуча
Скільки в мові тепла і палкого кохання!
Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,
Та іскристої радості і шанування,
Що, хоч просто говориш — виходять вірші!

Ведучий  
Українські пісні мама ніжно співала,
Коли ще в сповитку були діти малі.
Українською мовою благословляла,   
Як розходились ми на дороги земні!

Художній номер

 Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
 Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
 Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,
 Як воліла б відкритись ваша душа.
 Може хочеться їй у словах політати
 Привітати когось, а чи дать відкоша.
 Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
 Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
 Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
 Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
 Говоріть про любов і про віру у щастя,
 Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
 Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
 Говоріть і продовжуйте мові життя.
(Олесь Лупій “Говоріть”)

Ведуча. Українська мова поряд з італійською, іспанською — одна з наймелодійніших і наймилозвучніших у світі. Нею можна висловити найрізноманітніші людські почуття, написати найскладніші наукові праці, її можна чудово використовувати на рівні міжнародних відносин.

Ведучий. Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи. Тож послухайте вірші наших юних авторів, написаних рідною мовою.


Ведуча
Мово моя, ти пречиста і славна,
Трепетна, наче ранкова роса.
Ти називаєшся нині — державна!
Все в тобі є: і багатство, й краса!

Ведучий
Мовою рідною я розмовляю,
Вільно живу я у ріднім краю.
І Україну мою прославляю,
Вірність і серце я їй віддаю.


Ведуча. Літературно-мистецьке свято до Дня української писемності та мови завершено.


Комментариев нет:

Отправить комментарий