среда, 29 ноября 2017 г.

Григорій Квітка-Основ’яненко — основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Народився 29 листопада 1778р. у селі Основа біля Харкова. Здобув домашню освіту. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838). Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1837р. вийшла друга книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком». У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Квітка-Основ’яненко твори: 

Конотопська відьма (1833)

Салдацкий патрет (1833) 

Маруся (1834) 

Сватання на Гончарівці (1835)

 Шельменко-денщик (1835)

 Козир-дівка (1838)

 Ганнуся (1839) 

Бой-жінка (1840)

 роман «Пан Халявский» (1840)

 Сердешна Оксана (1841)

 нарис «Головатый» (1839)

 нарис «Украинцы» (1841)

 нарис «История театра в Харькове» (1841)


вторник, 21 ноября 2017 г.

 “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
Панас Мирний

9 листопада  відзначають День української писемності та мови, яке було встановлено Указом президента України Леонідом Кучмою  в 1997 році.  З нагоди цього свята  у Вовчоярівському НВК ( ЗНЗ-ДНЗ) пройшов захід       « Мово рідна, слово рідне…». Метою цього заходу є сприяння утвердженню державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання шанобливого ставлення до історії, культури і традицій українського народу.
 Вчителем української мови та літератури Козловою Л.М.  та учнями 1-9 класів була підготовлена літературно - музична композиція, де діти читали вірші , гуморески українських письменників про рідну мову.  Гурток вокального співу « Рідні наспіви» (керівник Письменна О.В.) виконав пісні  про красу української мови. Бібліотекарем школи, Чебуровою Л.І.,  була організована тематична виставка « Рідна мова-мова серця», на якій можна було познайомитися із творами видатних  українських письменників.

12 листопада 2017 року учні 4-5 класів НВК прийняли участь у районному етапі Конкурсу української мови імені Петра Яцика.